Погляд на стосунки та любов з перспективи Дизайну Людини

Стосунки – це спілкування на різних рівнях.

Стосунки можуть бути виснажуючими або живильними.

Ресурсні стосунки – це, насамперед, шанобливе спілкування, в якому обидва знають різницю між фактами, думками, припущеннями, потребами, смаком, емоціями та страхами.
Інакше спілкування часто перетворюється на ярмарок марнославства з демонстрацією свого розуму.

Як сказав Еріх Марія Ремарк, “немає нічого втомливішого, ніж бути присутнім при тому, як людина демонструє свій розум. Особливо якщо розуму немає.”
Коли ти знаєш свою внутрішню архітектуру та прагнення Хибного Я, які спотворюють цю комунікацію, ти отримуєш інші стосунки у своє життя.

І стосунки з дітьми, і партнери, і блоки на шляху самореалізації – порушують питання про те, як я інвестую енергію.

Візьмемо дітей – ми всі в дитинстві пов’язані з природним перебігом енергії і уявіть, як діти сприймають нас, дорослих. З нашою зашореністю, правилами, страхами, забобонами, знанням як треба.

Дуже часто діти відчувають нас, а ми їх не відчуваємо. І це ранить. Це залишає сліди, які можуть залишитись з дитиною на все життя.

Просто нерозуміння того, який він є. І через це неприйняття.

І так ми з кращих спонукань програмуємо його на втрату його ресурсу, намагаючись вставити його в якісь рамки, і може бути не знаючи цього, прирікаємо своїх дітей на роки сумнівів, пошуків і гонитви за любов’ю зовні.

У такій позиції будь-яка людина втрачає силу і тоді буває таке, що результати є, а внутрішнього ресурсу радіти та насолоджуватися ними – ні.

Прийняття іншого – це щось, що можна зробити. Насправді, це не просто, бо очевидно, що у всій складності будь-якої взаємодії між людьми завжди буде щось, із чим дуже важко мати справу. Прийняти іншого можна, тільки коли ви можете побачити цю людину і те, що вона – не відповідальна, що це – не її вина.

Для мене перше усвідомлення, яке відбулося на самому початку мого процесу, було в тому, щоб перестати думати, що якимсь чином мої мама та тато були відповідальні за щось, що мало скластися по-іншому. У тому, щоб відпустити звинувачення та інші речі, які так глибоко в нас перебувають.

Я побачив їхню безвиборність, так само як бачу безвиборність усіх істот. Тому що з їхнім дизайном, з їхнім Хибним Я, з обумовленням їхньої культурою, вони не могли стати нічим іншим. Вони зробили те, що могли з тим, що вони мали. Вони боролися, як і всі інші в цьому світі Хибного Я.

Як тільки ви можете зрозуміти, що інша людина не має вибору, і можете це прийняти, і прийняти з гідністю, тоді можна сподіватися, що ця повага повернеться до вас від іншого.”

Ра Уру Ху

Так багато написано та сказано про природу Любові

Ми обумовлені вчитися любові в іншого, у матері та батька, у коханця та дитини. Таким чином, ми обумовлені шукати любов в інших, щоб «відчути» себе коханими.

«Хибне Я» не любить себе. Коли немає кохання всередині, любов стає товаром. Чимось цінним, що варто шукати, через що варто страждати і чого варто пристрасно бажати; товаром, що визначає життя більшості істот.

Вимірювання любові, втілення Любові: “Він любить мене, я люблю його”, “Я люблю його недостатньо”, “Він не любить мене достатньо”, “Якби він мене більше любив” і так далі.

Ні в чому з перерахованого вище немає любові. Швидше це про страх самотності, порожнечі самотності, позбавленої любові до себе, які підживлюються неадекватністю та небезпечністю”.

Ра Уру Ху

Трохи про механіку будь-яких стосунків

“Прямо з початку, з самого початку, коли я вперше почав показувати людям їхні Дизайни, їх першим бажанням було порівняти свій Дизайн із Дизайнами інших. Одна з найчарівніших особливостей у структурі бодиграфа – це те, що нам так легко працювати з композитами (поєднаннями Дизайнів – прим.пер).

Новачку, який щойно отримав свою рейв-карту, так легко подивитися на взаємозв’язок своєї картки з іншою. Не те щоб вони глибоко розуміють те, що бачать, але вони вже можуть бачити зв’язки та подібності.

Перше, зрозумійте себе

Коли ви почнете свій процес у Дизайні Людини, напевно, вам захочеться дізнатися, який Дизайн у іншого, особливо який його Тип. І в той момент, коли ви дивитеся або розраховуєте карту іншого і порівнюєте її зі своєю, насправді ви починаєте з того, що на самій поверхні.

Пам’ятайте, це одна з найважливіших речей для розуміння. На самому початку розгляду будь-якого виду партнерства слід по-справжньому зрозуміти себе. Коли ви дійсно розумієте себе, ви будете набагато усвідомленішими, що відбувається з вами у стосунках з іншим.

Перше, про що треба дійти ясності про себе – це місця відкритості в карті. Я маю на увазі, що якщо ви подивитеся на свій бодіграф, ви помітите, що кількість воріт, які можуть бути активовані в дизайні на бодіграфі, обмежена. Саме така кількість сил залишає у нас відбиток. Переважна більшість воріт вашого дизайну навіть якщо карта виглядає дуже зафарбованою – не активовані. Вони відкриті, незафарбовані.

Рецептори

Тепер згадайте дещо про відвертість. Незалежно від того, чи знаходиться ця відкритість у Центрі, Воротах чи Каналі, це не означає, що це місце є порожнім або зламаним, і його не потрібно виправляти. Насправді кожні такі ворота – це рецептор. Це рецептори. Пам’ятайте, що коли ви дивитесь на зафарбоване у своєму бодіграфі, ви дивитеся на те, що відрізняє вас від іншого. Те, що робить вас схожим на всіх, це відкриті місця, тому що через них вас обумовлюють.

Коли ви дивитеся на свій дизайн, і на ті місця, які активовані та зафарбовані – ви дивитеся на те, що у вас зафіксовано та надійно; це не зміниться. Це ваша відмінність, і саме тому процес прийняття рішень у Дизайні Людини ґрунтується на довірі до того, що зафіксовано. Тому що такі рішення будуть правильними для вас, для вашої унікальності.

Більшість людей приймають рішення, ґрунтуючись на тому, чим вони не є, на своїх рецепторах, на бажанні бути схожими на всіх, тому що вони почуваються винними, тому що їх соромом привчили до цього, зумовили та мотивували бути такими. І неважливо як розум пояснює це обумовлення.

Знову ж таки ми тут не для того, щоб бути схожими на інших. Ми вже дуже схожі один на одного, ми той самий біологічний вид. Але для нас важливо проживати нашу унікальність. Якщо ми не втілюємо свою унікальність, тоді все в цілому ніколи не буде процвітати. Тому, дивлячись на свої відкриті місця, усвідомте, що це рецептори, які поєднують вас із зовнішнім світом. Вони поєднують вас з іншими.

Коли ви подивитеся на те, як людство влаштоване на генетичному рівні, ви побачите, що ми маємо базову генетичну функцію – генетичний імператив.

Інша річ, що гени не хочуть робити те саме. Їм завжди хочеться створювати щось нове. І чим більше гени продовжують створювати нове, тим вища ймовірність, що вони зможуть витримати мутацію та вижити.

Один з основних моментів, які потрібно зрозуміти, про те, що таке бути людиною, – це те, що ми так створені, що нас приваблює те, чим ми не є. Іншими словами, ми генетично так створені, що заради виживання нашого виду нас приваблює поле обумовлення.

Очевидно це пастка. Немає жодних сумнівів у тому, що це пастка. Ця обумовленість робить зовнішнє настільки привабливим і призводить до того, що люди відмовляються від того, ким вони є і намагаються бути кимось іншим. Але весь сенс саме в іншому. У нас є ця глибока, глибока зовнішня обумовленість чимось зовні, яка нас природно приваблює.

Ми зустрічаємось із цим полем обумовлення по-різному. Сьогодні я проводжу професійні тренінги Міжнародної школи Дизайну Людини. Я працюю із професійними аналітиками над аналізом партнерства. Це надзвичайно важливо.

Зокрема, в наших глибоких особистих стосунках, чи то між партнерами чи батьками та дітьми, таке розуміння механізму ваших стосунків з іншими абсолютно необхідне.

   Проблеми у стосунках

Я хочу щось нагадати. Проблема більшості стосунків полягає в тому, що вони неправильно починалися і що обидва партнери у власному русі приймають рішення некоректно. Ось у чому вся справа. І це дуже важливо зрозуміти.

Одна з найскладніших речей для мене за ці роки – це пробудження людей до проживання свого дизайну, своєї природи, тому, що для них правильно. Щоб люди могли впоратися з цією дилемою та усвідомити, що стосунки, в яких вони знаходяться, є некоректними для них. Очевидно, що це часто дуже лякає.

Це можуть бути стосунки з сім’єю, у бізнесі, з дітьми тощо. І не моя справа бажати, щоб люди переробляли та спотворювали свої життя. Мене хвилює лише щоб вони були коректними.

Вступайте у стосунки, будучи самим Собою

Але коли ми переходимо до розмови про партнерство, найкращі партнерські стосунки – це ті, що почнуться коректно для вас. Для вас такого, як ви є. І найкращий спосіб підтримувати стосунки, розвивати стосунки та мати процвітаючі стосунки – це поважати природу іншого.

Найважливіше, що потрібно знати про механіку, це те, що ви не можете нікого змінити. Ви можете визначити їх; але ви не можете змінити їх. І в той момент, коли хтось із партнерів розуміє, що ваші стосунки не покращаться, якщо ви змінитеся чи зміниться інший, ви вже на своєму шляху.

Одна з найважливіших складових цього знання: побачити, що незалежно від зовнішніх умов, будь то ваші особисті стосунки з другом, колегою чи дитиною, або будь-які інші, вся справа у коректності, яку ви привносите до цих стосунків. Якщо ви коректні у цих стосунках, тоді вони будуть для вас працювати. Якщо ви Генератор, і хтось підходить до вас і запитує, чи ви хочете бути з ним, і у вас йде “ага”, то ці стосунки будуть для вас правильними.

Я, до речі, не маю на увазі, що ці стосунки будуть ідеальними, що це буде лише солодощі та троянди. Справа не в цьому. Справа в їхній коректності. Якщо у вас третя лінія у профілі і ви починаєте стосунки коректно, проблеми, ймовірно, будуть, тому що ви є істотою третьої лінії.

Ви тут, щоб знайти, що не працює. А багатошаровість взаємин між людьми величезна – завжди можна знайти, що в них не працює. Але це не означає, що стосунки були неправильними. Якщо ви їх почали коректно, стосунки будуть саме тим, чим вони мають бути для вас.

Поважайте природу інших

Інша справа, що у ваших особистих стосунках, як тільки ви отримуєте доступ до знань Дизайну Людини, насправді не важливо, знають вони про Дизайн чи ні. Це не означає, що ви повинні навчати їх Дизайну Людини. Ні. Коли ви маєте справу зі своїми дітьми, якщо у вас є діти, знання їх дизайну дозволяє вам перестати бути обумовлюючою силою, що негативно впливає на їхнє життя.

Якщо ви просто ставитеся до них відповідно до вимог їхньої Стратегії, якщо ви акуратно привчаєте їх діяти коректно для себе, ви можете навчити їх цьому, навчивши їх поважати свою природу.

О, так, є глибока багатошаровість, у тому, як ми зустрічаємося, у різний спосіб з’єднуємося один з одним. Існують різні способи аналізу партнерства. Але в самій, самій базовій основі будь-яких стосунків, вам не потрібно заглиблюватися в усі їхні тонкощі та механіку. Ви самі повинні бути коректними. Ви повинні наполягати на поважному ставленні до вас відповідно до вашої природи. І ви ставитеся до інших також. І ви починаєте нові стосунки відповідно до свого Внутрішнього Авторитету.

Якщо ви це зробите, ви побачите, що ці нові стосунки – як нагорода. І що проблеми минулого, проблеми, які ви мали в стосунках з іншими, можуть зникнути. Це щось особливе”.

Ра Уру Ху

Ми всі чиїсь діти

Стосунки з батьками були нашими ПЕРШИМИ СТОСУНКАМИ. Відбиток цих стосунків накладається на дизайн наших тіл та розкручується у візерунок наших стосунків із партнерами, своїми дітьми, друзями та колегами. І всі ці стосунки – допомога нам пізнати та прийняти Себе.

Всі ці стосунки або поневолюють нашу енергію і свідомість через пастки нашого ж розуму, або повертають нас до Себе.

У житті кожної дитини зустрічається міст, який доведеться перетнути поодинці. Це міст до Себе. Цей міст – усвідомленість щодо своєї природи та природи іншого.

“Всі батьки допомагають у цьому своїм дітям (ми називаємо це обумовленням):

– вірити більше в те, наскільки їм потрібні їхні батьки, ніж їм просто бути собою,
– більше боятися засмутити своїх батьків, ніж жити життям, у якому вони не люблять себе.

Цю роботу робить страх. Це робить залежність. Ми керовані нашою безпорадністю, усвідомлюємо ми це чи ні. Страх – це просто примітивна реакція на безпорадність.”

З особистого досвіду

P.S.: Я також викладаю відео в Facebook і на YouTube, підписуйтесь 🙂

Більшість людських істот навчиться фундаментальних речей від своїх матерів. Найперший, істинний, людський зв’язок – це зв’язок з мамою.
Ти не можеш змінити світ, але ти можеш змінити те, як у цьому світі дається освіта.

Одна з тих речей, які вражали мене всі ці роки – це вплив, який мало це знання не лише на життя дорослих, з якими я маю справу, але також на те, як воно транслюється у їхні власні стосунки із сім’єю та дітьми.

Розуміння природи вашої дитини також означає, що ви можете запропонувати їм привілей того середовища, де вони можуть зростати і бути такими, якими вони є.
Це досить рідко відбувається, і знання Дизайну дійсно для цього.

Це знання для дітей. На жаль, неможливо передати його прямо дітям, потрібно передати його дорослим і лише через них можна справді передати його дітям, вплинути на їхнє життя.

Але саме знання саме для них, щоб їх вирощували коректно і могли проживати повний потенціал того, що таке бути дев’яти-центровою істотою.

Розуміючи своїх дітей, ви починаєте бачити який, по суті, шлях – для них, як мати з ними справу, як збагатити їхній процес, як зробити, щоб вони почували себе краще з приводу того, які вони за своєю природою. Зрештою, це про повагу до того, хто вони насправді.

Мабуть, це найглибше з того, що таке бути батьком, який розуміє дизайн своєї дитини.

Можливість поважати їхню природу, не намагатися зумовити їх бути чимось, чим вони не є, а приймати їх такими, якими вони є, точно такими, якими вони є, без поділу на “це добре” і “це погано”, тому що фактично це просто унікальність. Прийміть та підтримайте цю унікальність у своїй дитині.

Дизайн Людини дає багато речей, які мають величезну цінність у “батьківстві” – не тільки просте розуміння Дизайну вашої дитини, і як поводитися з ними, відповідно до їх Типу, їх визначеність, їх обумовлення, але також, як правильно вирощувати їх, з погляду харчування. Правильне харчування для вашої дитини надзвичайно важливо для їхнього цілісного розвитку, як для істоти. І всі ці речі можливі завдяки свідомості батьків.

У тій роботі, що я роблю, напевно нічого не є таким важливим, як робота з тими, хто має дітей, тому що через них у нас є потенціал появи по справжньому іншого покоління на цьому плані.”

Ра Уру Ху